Історія нашої парафії почалася на початку минулого століття. У далекому 1925 році, в часи ранньої еміграції українського народу, який злиднями і політичною ситуацією був закинутий у ці далекі краї Міннесоти, великими зусиллями знедолених людей народилася наша Церква, охоронителем якої став архистратиг св. Михаїл. Нова Церква сильно заоохочувала своїх членів до праці. Під керівництвом першого священика о. Михайла Запаринюка проводилось активне життя; створились при Церкві: українська школа, драматичний гурток, хор та ін. За короткий час парафія стала центром духовного, релігійного та національно-культурного життя. Але значним поштовхом для чисельного зросту парафії та для піднесення релігійно-національного життя в ній був приїзд нової еміграції і влиття її в громаду після 2-ої Світової Війни. Ця еміграція складалася з високо-патріотичної та чітко національно-свідомої когорти українців, які відразу, ще більше, зактивізували суспільно-національне і релігійне життя громади, значно підсиливши її до рівня найактивнішого православного осередку в Міннесоті. Тут відбувалися регулярні свята Державності, відзначалися роковини геройських Крут, щорічні громадські і шкільні свята Т. Шевченка і ін. Для дітей влаштовувалися свята Матері, свята Батька, релігійне свято св. Миколая. Великою популярністю користувалося новорічне свято Маланки, Запусти. Значною фінансовою допомогою для парафії були щорічні пікніки, базари, продажа великодніх писанок. Будучи частиною Української Православної Церкви в США громада св. Михаїла брала активну участь в розбудові православного центру в Баунд Бруці, штату Нью Джерсі. Так збиралась і висилалась допомога на збудування великого Культурного Центру Церкви, допомога на заснування і працю Семінарії св. Софії, пам’ятника св. Ользі та ін.

В цих часах розпочалися розмови з двома іншими православними громадами-св. Юрія Переможця та свв. Володимира і Ольги- про об’єднання в одну православну громаду з одним церковним будинком. Цього вимагали реальні обставини, які показували, що кожна церковна громада поволі зменшується в своїм членстві, в той час, як потреби на утримання парафії значно збільшувались. На жаль праця про об’єднання не закінчилась бажаним успіхом. Пізніше ідея об’єднання виринала повторно в кожній з трьох громад і в кінці реалізувалась об’єднанням двох громад, св. Михаїла і св. Юрія у 2002 році. Вирішили зберегти імена небесних покровителів у назві парафії і зараз наша Церква називається Українська Православна Церква св. Михаїла і св. Юрія.

На протязі майже 85-ти річного існування, парафію обслуговували слідуючі священики: протоєрей Михайло Запаринюк, протоєрей Корнилій Кірстюк, протоєрей Павло Корсуновський, митрофорний протоєрей Андрій Кість, протопресвітер Степан Біляк, протопресвітер Др. Володимир Левицький, протопресвітер Микола Антохій, протопресвітер Михайло Куданович, отець Степан Репа, отець Мирон Пахолок, єпископ Паїсій і останніх 15 років обслуговує протоєрей Євген Кумка.

Останніх п’ять років парафію очолює голова парафіяльного уряду пані Валентина Яр. Їй вдається в собі поєднувати українську і американську душу, завдяки чому в парафії панує спокій і гармонія між новоприбулими і тими, хто народжений тут. Хоровий спів є прикрасою кожного православного Богослужіння, а в нас він є особливо Божественний, бо хор є в професійних руках, диригента, пані Кіри Цареградської, людини з абсолютним музичним слухом.

За цими сухими і лаконічними рядками проглядається нелегка і титанічна праця громади, яка переборювала багато труднощів і перешкод на своєму довгому шляху, як вона росла, як змінювалися покоління...і нашим завданням зараз є зберегти і передати майбутнім нащадкам цю дорогоцінну перлину нашої ідентичності, нашої віри, наших надій.

Липень, 2010